Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Попіль Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Корж В. М. Використання воднево-кисневого полум’я при зварюванні, паянні, різанні та напиленні покриттів [Електронний ресурс] / В. М. Корж, Ю. С. Попіль, Н. Ю. Попіль // Проблеми тертя та зношування. - 2014. - № 2. - С. 112-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ptz_2014_2_14 | ||
| 2. | 
Попіль Н. Ю. Дослідження на зварюваність порошкового присадного дроту на основі нікелю отриманого спіканням для лазерного наплавлення [Електронний ресурс] / Н. Ю. Попіль, А. Р. Хергерт, К. Е. Фінк, А. К. Хюбнер // Технологические системы. - 2015. - № 2. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ts_2015_2_6 | ||
| 3. | 
Булах П. Є. Про неоднозначне розуміння термінів "адаптація" і "акліматизація" в інтродукції рослин [Електронний ресурс] / П. Є. Булах, Є. M. Єльпітіфоров, Н. І. Попіль // Інтродукція рослин. - 2017. - № 1. - С. 3-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2017_1_2 Розглянуто сучасний стан понятійного апарату в інтродукції рослин. Показано необхідність об'єктивного обговорення існуючого різноманіття поглядів на поняття "адаптація" і "акліматизація" рослин. Наведено та проаналізовано їх визначення. Відображено погляди авторів на процеси пристосування рослин з позицій норми реакцій і гомеостазу організмів. Показано біологічне значення пре- та постадаптацій. Преадаптація розглядається як важливий чинник, який визначає адаптивний потенціал рослин. Адаптація трактується як явище, що включає натуралізацію і акліматизацію рослин. У першому випадку відбуваються зміни в межах генетично детермінованої норми реакції (модифікаційна мінливість), а в другому - в самому генотипі, спричиняючи зміни норми реакції (генотипна мінливість). Під акліматизацією автори розуміють процес пристосування рослин до комплексу нових умов середовища за їх розселення або інтродукції, пов'язаний зі зміною (реконструкцією) генотипу. Розглянуто ключові та дискусійні питання використання зазначених понять в інтродукції рослин. | ||
| 4. |
Шумик М. І. Онтоморфогенез літньозелених (листопадних) видів роду Rhododendron L. ex situ [Електронний ресурс] / М. І. Шумик, О. В. Клюєнко, О. М. Коркуленко, Н. І. Попіль, В. М. Остап’юк // Інтродукція рослин. - 2018. - № 3. - С. 39-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2018_3_6 Мета роботи - дослідити особливості формування морфологічних структур і механізмів адаптації до нових умов на початкових етапах онтоморфогенезу в листопадних видів роду Rhododendron L., інтродукованих у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України; виявити критичні періоди та лімітуючі чинники на різних етапах розвитку їх сіянців за умов первинної культури. Об'єкт дослідження - інтродуковані листопадні види роду Rhododendron (R. albrechtii Maxim., R. canadense (L.) Torr., R. luteum Sweet, R. molle (Blume) G. Don., R. schlippenbachii Maxim., R. vaseyi A. Gray., R. viscosum (L.) Toor.). Дослідження проведено у 2005 - 2017 рр. за умов закритого грунту та на ділянках відділу ландшафтного будівництва Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка за загальноприйнятими методиками. Використовували рекомендації Р. Я. Кондратовича (1981), А. У. Зарубенка (2006), І. М. Кокшеєвої (2009), М. С. Александрової (1986), Л. B. Вегери (2006) та ін. За насінного розмноження досліджених листопадних видів рододендронів за умов ex situ у разі забезпечення оптимальних умов освітлення та вологості в теплиці (проростки, ювенільні та імматурні (однорічні) особини) і відкритому грунті (імматурні, віргінільні та молоді генеративні особини)) на початкових етапах онтоморфогенезу не виявлено критичних періодів. Насіння досаджених видів мало високу схожість (90 - 95 %). Сіянцям було притаманне швидке формування вегетативних органів і прискорене формування генеративної сфери, що сприяло більш ранньому у порівнянні з природними умовами цвітінню та першому плодоношенню (R. canadense, R. luteum, R. motte, R. motte subsp. japonicum, R. vaseyi). Висновки: одержані дані свідчать про природний (без аномальних і критичних явищ) перебіг початкових етапів онтоморфогенезу в усіх досліджених видів рододендронів. Сіянці рододендронів потребують вирощування за умов закритого грунту лише на перших етапах розвитку (проростки, ювенільні та імматурні (3 - 10-місячні) особини). У разі забезпечення оптимальних умов імматурні, віргінільні та молоді генеративні особини задовільно витримують умови відкритого грунту й успішно адаптуються, даючи схоже насіння. Це створює передумови для формування повноцінних гетерогенних штучних популяцій та відбору стійких до умов урбанізованого середовища екотипів. | ||
| 5. |
Попіль Н. І. Оцінка продуктивності роздільностатевих видів у природних та інтродукційних популяціях [Електронний ресурс] / Н. І. Попіль // Інтродукція рослин. - 2008. - № 1. - С. 96-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2008_1_15 Виявлено особливості продуктивності дводомних видів у природних та інтродукційних популяціях за вегетативними та генеративними показниками їх розвитку. Вивчено насіннєву продуктивність гінодієцичних видів, схожість, життєвість і довговічність їх насіння. | ||
| 6. |
Заіменко Н. В. Перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин у НБС ім. М. М. Гришка НАН України [Електронний ресурс] / Н. В. Заіменко, М. І. Шумик, П. Є. Булах, Н. І. Попіль // Інтродукція рослин. - 2011. - № 3. - С. 109-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2011_3_20 Наведено концепцію створення лабораторії екології та захисту рослин у НБС ім. М. М. Гришка НАН України. Висвітлено напрями роботи, започатковані в ботанічному саду, і перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин. | ||
| 7. |
Попіль Н. І. Диференціація статі дводомних рослин на ранніх етапах індивідуального розвитку [Електронний ресурс] / Н. І. Попіль // Інтродукція рослин. - 2007. - № 3. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2007_3_7 | ||
| 8. |
Шумик М. І. Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів Світу в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України. Частина 1 [Електронний ресурс] / М. І. Шумик, П. Є. БулаХ, Н. І. Попіль // Інтродукція рослин. - 2019. - № 4. - С. 3-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_4_3 В історичній послідовності висвітлено роль і місце наукового прогнозування в інтродукції рослин та ландшафтному будівництві. Розроблені іншими науковцями засади "Загальної прогностики" та її положення прийнято авторами для формування прогностичного апарату інтродукції рослин. Прогноз розглянуто як теоретичну базу та необхідний початковий етап інтродукційного процесу. Науковий напрям з передбачення наслідків переселення рослин остаточно не сформувався, але немає сумнівів у необхідності запровадження прогностичних технологій у ботанічних садах та дендропарках для виявлення адаптаційних можливостей іноземних рослин, які є прикрасою ландшафтів нових для них регіонів. В історичному аспекті розглянуто значення прогнозу адаптаційної здатності рослин у дослідженні природної та культурної спадщини народів світу. Стисло проаналізовано світову історію етноботаніки, яка надала поштовх до поширення цього напряму досліджень у ботанічних закладах України. Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України став провідною установою з демонстрації експозицій за таким принципом. Увагу приділено відбору методів прогнозу для створення етноботанічних експозицій. Оскільки таких методів багато, наведено принципи та систему їх класифікації. За прийнятою схемою проаналізовано: класичні методи інтродукції рослин, які мають прогностичне значення; непоширені екстраполяційні методи прогнозування; фізіолого-біохімічні та генетичні передумови інтродукції; особливості інтродукційного прогнозування для рослин захищеного грунту; інтерполяційні методи; методи математичного моделювання. Пояснено необхідність створення бази даних щодо методів прогнозування. Наведено алгоритми побудови й основні вимоги до бази даних. Використання "Електронної експертної системи методів прогнозування" надає інформацію про існуючі способи прогнозування та сприяє вибору оптимального з них за конкретних умов проведення інтродукційного експерименту. Практичну реалізацію апробованих авторами зазначених методів та їх модифікацій для створення садів Світу розглянуто у другій частині статті.В історичній послідовності висвітлено роль і місце наукового прогнозування в інтродукції рослин та ландшафтному будівництві. Розроблені іншими науковцями засади "Загальної прогностики" та її положення прийнято авторами для формування прогностичного апарату інтродукції рослин. Прогноз розглянуто як теоретичну базу та необхідний початковий етап інтродукційного процесу. Науковий напрям з передбачення наслідків переселення рослин остаточно не сформувався, але немає сумнівів у необхідності запровадження прогностичних технологій у ботанічних садах та дендропарках для виявлення адаптаційних можливостей іноземних рослин, які є прикрасою ландшафтів нових для них регіонів. В історичному аспекті розглянуто значення прогнозу адаптаційної здатності рослин у дослідженні природної та культурної спадщини народів світу. Стисло проаналізовано світову історію етноботаніки, яка надала поштовх до поширення цього напряму досліджень у ботанічних закладах України. Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України став провідною установою з демонстрації експозицій за таким принципом. Увагу приділено відбору методів прогнозу для створення етноботанічних експозицій. Оскільки таких методів багато, наведено принципи та систему їх класифікації. За прийнятою схемою проаналізовано: класичні методи інтродукції рослин, які мають прогностичне значення; непоширені екстраполяційні методи прогнозування; фізіолого-біохімічні та генетичні передумови інтродукції; особливості інтродукційного прогнозування для рослин захищеного грунту; інтерполяційні методи; методи математичного моделювання. Пояснено необхідність створення бази даних щодо методів прогнозування. Наведено алгоритми побудови й основні вимоги до бази даних. Використання "Електронної експертної системи методів прогнозування" надає інформацію про існуючі способи прогнозування та сприяє вибору оптимального з них за конкретних умов проведення інтродукційного експерименту. Практичну реалізацію апробованих авторами зазначених методів та їх модифікацій для створення садів Світу розглянуто у другій частині статті. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |